Гроші впливають на мозок як наркотики
Просто подивитися на купюру для цього, певна річ, недостатньо. Але якщо ви перебуваєте в ситуації, в якій можете з волі обставин отримати або програти якусь суму грошей, або ведете переговори про них, активність мозку підвищується. Особливо це стосується прилеглого ядра — області, яка є частиною системи винагороди та є важливою для обробки мотивації та емоцій.
Чим ризикованіша ситуація, тим активність сильніша. Знімки мозку людей, які брали участь у експерименті, виявилися практично ідентичними з результатами МРТ кокаїнових наркоманів.
Безгрошів’я заважає міркувати тверезо
Є думка, що люди мало заробляють, бо недостатньо розумні. Проте вченим вдалося довести, що все навпаки: безгрошів’я змушує приймати їх неправильні рішення. Через стрес, викликаний проблемами з фінансами, людина частково втрачає здатність обробляти інформацію, аналізувати ситуацію та визначати пріоритети.
У США дослідники попросили групу людей вирішити гіпотетичну проблему – подумати, як сплатити за ремонт автомобіля. А потім дали кілька не пов’язаних між собою просторових та логічних завдань. Виявилось, що люди з низькими доходами погано справлялися із завданням, якщо за ремонт треба було заплатити багато, і добре, якщо мало. Випробувані з високими доходами виявились однаково успішними в обох ситуаціях.
Для наступного експерименту дослідники перемістилися в Індію і попросили фермерів виконати кілька завдань до збирання врожаю, коли грошей не було і після. І знову гіпотеза підтвердилась.
Вчені зробили висновок, що чим більше ви турбуєтеся про непросту фінансову ситуацію, тим менше ресурсів залишається на інші речі. Так що важливі рішення краще не приймати в умовах, коли в холодильнику повісилася миша, а на улюблених кросівках відклеїлась підошва. Великий ризик, що стане лише гірше.
Невигідну пропозиція можна відчути нутром
В одному дослідженні учасників поділили на пари. Один із них мав пропонувати умови угоди, інший — приймати чи відхиляти. Гроші обидва отримували лише якщо змогли домовитися. За логікою, другому піддослідному було б вигідно погодитись на будь-який варіант, щоб отримати хоч щось. Однак люди з цієї групи відхилили половину пропозицій, у яких йшлося про маленькі суми.
За складні рішення відповідає префронтальна кора. Саме вона працювала, коли учасники чули скільки можуть отримати. Але якщо пропозиція була несправедливою, то активність зачіпала островкову частку, яка відповідає за емоції.
Важливо, що у островковій частці є веретеноподібні клітини, як й у шлунку. І цей орган травлення нерідко відгукується, коли йдеться про сильні емоції. Отже, несправедливість угоди можна відчути одночасно і мозком, і животом.
Багатство не дає бачити привілеї
Якщо багато працювати, багато отримуватимеш — тут все здається логічним. Але багатим людям властиво вважати, що їхні заробітки — лише їхня заслуга. При цьому вони охоче списують з рахунків фактори випадковості, везіння та інших обставин, що часто зовсім не залежать від людини.
Це працює не лише зі справжніми грошима, а й із купюрами із «Монополії». Ця гра і так руйнує сім’ї та дружби з 1935 року. Але в експерименті умови посилили і просто дали парам гравців різні правила. Одна з них не мала жодного шансу на перемогу.
Читайте також: Як НЕ треба економити
Дослідники фіксували, як учасники поводяться. Чим більше людина вигравала, тим грубішою і нетактовнішою вона була по відношенню до інших людей за столом. Вона наперед святкувала перемогу, на своєму ході голосно плескала фігурою по ігровому полю.
Варто пам’ятати, що добробут може впливати на те, як ви ставитеся до людей. Не завжди це буде справедливо: іноді річ у вас, а не в них. Відстежуйте цей момент, щоб не перетворюватися на засранця, що зазнався.
Чим більше грошей, тим менше емпатії
Логічно продовжуємо попередній пункт. Люди з нижчим економічним статусом краще розуміють, що означають вирази обличчя оточуючих. Це підтверджується дослідженнями нейронних емпатичних реакцій.
Втім, такі результати не говорять про особливу добросердечність бідних людей. Просто через вразливе становище вони змушені гостріше реагувати на потенційні соціальні загрози. Сприятливе життя багатих менше залежить від оточуючих.
Гроші та аморальність пов’язані
Представники привілейованих класів частіше порушують закони та етичні норми. Тут справа не лише в грошах, а в нерівності загалом. Але фінанси, ясна річ, впливають на ситуацію. Скажімо, люди в дорогих машинах у чотири рази частіше заважали іншим на перехрестях, аніж водії дешевших авто. А ще піддослідні з вищих класів частіше обманювали, шахраювали і з більшим бажанням погоджувалися на участь у сумнівних схемах.
Думки про гроші полегшують біль та страждання
В одному дослідженні учасників попросили опустити руки у миску з водою, нагрітою до 50 °C. Перед цим одні з них перераховували гроші, інші просто листи паперу. Піддослідні з першої групи відчували набагато менший дискомфорт, ніж із другої.
Тут можна зробити одразу два висновки:
- Не приділяйте занадто багато уваги грошам, інакше можна забути, що існують інші сторони життя, в яких можуть бути проблеми.
- Гроші – хороший спосіб відволіктися, якщо ви зіткнулися з чимось, що вас турбує, але не залежить від ваших дій.