Доула (або дула, від давньогрец. δούλη — «рабиня») — це помічниця жінки під час пологів, яка піклується про неї протягом усього процесу. Більш широке визначення, яке точніше описує функції доули, – це жінка, яка забезпечує безперервну фізичну, емоційну та інформаційну підтримку мамам до, під час та після пологів. Втім, Доулою може бути і чоловік: це ніяк не регламентовано, але поки що такі випадки трапляються дуже рідко.
Важливо розуміти, що доула не медичний персонал: вона не надає медичної підтримки, не приймає рішень і не робить жодних призначень та маніпуляцій. Таким чином, всупереч існуючому міфу, доула під час пологів не замінює ні акушерку, ні лікаря акушера-гінеколога.
Учасники доульського руху стверджують, що присутність більш досвідчених жінок з близького оточення на пологах — це поширена і традиційна для людських спільнот практика.
Проте термін «доула» з’явився лише 1976 року. Його в академічний дискурс ввела американська антрополог Дана Рафаель: так вона назвала жінок, які перебувають поряд з матір’ю та допомагають їй у будь-який час протягом вагітності та пологів, а потім допомагають налагодити грудне вигодовування. Рафаель вважала, що «сама присутність [доули] дає матері більше шансів залишатися спокійною та піклуватися про свою дитину. У таких країнах, як США, де молоді матері часто ізольовані від своїх родичів, допомога доули має вирішальне значення, якщо мати хоче годувати грудьми».
Як пише американська дослідниця Емі Гілліланд, доули набули популярності в 1980-х роках, коли жінки, стурбовані зростанням відсотка кесаревих розтинів у госпіталях, почали запрошувати на пологи подруг, інструкторів з підготовки до пологів, знайомих акушерок, щоб ті надали їм моральну підтримку і допомогли їм уникнути рутинних процедур, що призводять до кесаревого розтину: у 1970-х роках з’явилися перші дослідження, що показують, що доульська підтримка під час пологів збільшує кількість сприятливих наслідків для матерів та новонароджених. Пізніше ці дані підтвердились у інших наукових працях.
В Україні ця професія з’явилася порівняно недавно. Аналогічні міжнародні асоації – Dona (Doulas of Notrh America) існує з 1992 року, CAPPA (Childbirth and Postpartum Professional Association) – з 1998 року, EDN (European doula network) – з 2011 року. В Україні доули працюють або у приватних об’єднаннях доул та індивідуальних акушерок, або ведуть приватну практику.
Що робить доула
На пологах вона:
- Забезпечує жінці емоційну підтримку, заспокоює її та підтримує впевненість у своїх силах.
- Застосовує природні методи знеболювання: дихання, розслаблення, масаж, рух може порадити ту чи іншу позу для полегшення переймів і розслаблення.
- Дає інформацію: може розповісти про плюси та мінуси процедури, яку пропонує лікар, та допомогти жінці прийняти власне рішення.
- Допомагає породіллі отримати достовірну інформацію про її права під час пологів — наприклад, про можливість обрати зручне положення для пологів або відмовитися від рутинних маніпуляцій.
- Виступає на боці матері та сприяє співпраці матері та фахівців.
Декілька рандомізованих досліджень показують, що пологи з присутністю доули проходять на 25% швидше і на 28% рідше закінчуються кесаревим розтином. Знижується ймовірність втручань – наприклад, застосування синтетичного окситоцину – на 31%, знеболювання також – на 9%. Зрештою, збільшується задоволеність пологами — на 34%.
При цьому важливо пам’ятати, що доула не має медичної освіти і не може виступати заміною індивідуальної або штатної пологової акушерки. Вона не повинна проводити жодних медичних маніпуляцій — у тому числі моніторити серцебиття дитини (КТГ) та перевіряти розкриття шийки матки. Також вона не дає жодних медичних порад та не ставить діагноз. Якщо ваша доула робить щось із цього — це не доула, а якась інша людина.
Крім того, доула не нав’язує майбутній матері свою думку і приймає будь-яке її рішення щодо вагітності, пологів або післяпологового періоду. Припустимо, якщо жінка була налаштована на цілком природні пологи без втручань і знеболювання, але під час процесу зрозуміла, що потребує анестезії, доула може нагадати про плани обійтися без неї та запропонувати природні методи знеболювання. Але якщо жінка підтверджує своє рішення, доула прийме його і не стане вмовляти або тим більше дорікати своїй підопічні.
Запрошення доули на пологи не означає, що на них не повинен бути чоловік чи якийсь інший важливий для майбутньої матері член сім’ї. Доула зніме з майбутнього батька частину навантаження – вона зможе зробити жінці масаж, спілкуватися з лікарями і “перекладати” їй їхні слова, допоможе напоїти або погодувати маму – що дозволить йому сконцентруватися на емоційній підтримці партнера.
Єдиний нюанс: незважаючи на те, що партнерські пологи в Україні вже давно норма, зазвичай пологовий будинок дозволяє взяти з собою лише одного супроводжуючого і найчастіше близького родича. Тому для того, щоб до пологової зали пустили і доулу, і чоловіка, швидше за все, потрібно укладати контракт на пологи з пологовим будинком.
Як будується спілкування з доулою
Зазвичай співпраця жінки з доулою починається під час вагітності. Хтось звертається до доулі ще на етапі планування або на ранньому терміні вагітності — щоб отримати інформацію про те, як, де і з ким можна народити так, як хочеться.
Хтось розраховує на підтримку доули саме під час пологів, і тоді спілкування починається на 36–37 тижні вагітності (вважається, що з цього терміну пологи можуть розпочатися будь-якої миті). Однак вибрати свою доулу і повідомити про наміри народжувати саме з нею варто набагато раніше — кожна доула має обмежену кількість місць на кожен місяць.
Найрідкісніший випадок — коли знайомство майбутньої матері з доулою відбувається вже безпосередньо під час пологів: найчастіше це трапляється, якщо жінка не планувала доульський супровід заздалегідь, але в обраному пологовому будинку працюють або проходять практику доули-волонтери, які пропонують свою допомогу.
Більшість доульських організацій проводять регулярні зустрічі-знайомства з вагітними, де розповідають про себе, свою роботу, дають корисні поради для моральної підготовки до пологів. Подібні зустрічі проводяться як очно, так і у вигляді ефірів у соціальних мережах, так що жінки можуть вибрати відповідний для себе формат. Після того, як вагітна жінка познайомиться з доулами та вибере ту, яка їй сподобається, вона може укласти з нею контракт. Після цього, як правило, майбутня мати та доула залишаються на зв’язку з усіх питань, а на 36–37 тижні проводять очну зустріч, де обговорюють конкретні побажання щодо пологів. Наступна зустріч буде вже у пологовому будинку.
Міфи про доул
Не можна не відзначити, що слово «доула» асоціюється у багатьох із езотеричними поглядами, домашніми пологами та іншими спірними практиками. Але правда в тому, що доули бувають зовсім різні. Серед них, дійсно, є ті, хто виступає за максимально природні пологи, лікується гомеопатією, приймає пологи поза медичними установами тощо. Але, по-перше, найголовніше, що потрібно від доули – це вміння співчувати і співпереживати, і йти за жінкою та її рішеннями, а не нав’язувати свої. По-друге, сертифіковані доули мають певний етичний кодекс, якого вони повинні дотримуватися. Нарешті, різним жінкам підійдуть різні доули — для цього і проходять зустрічі-знайомства. Задавайте своїй доулі питання — це допоможе здобути впевненість, що ви отримаєте саме ту підтримку під час пологів, на яку розраховуєте.
Ще один міф пов’язаний з тим, що доулу має сенс запрошувати лише в тому випадку, якщо очікуються пологи через родові природні шляхи. Однак помічницю можна покликати і у разі, якщо планується кесарів розтин: вона зможе морально підготувати жінку і провести з нею час очікування операції, підтримати її протягом самого процесу, а після пологів зробить та надішле родичам перші фотографії малюка. Крім того, якщо буде можливість, доула принесе дитину мамі в реанімацію та допоможе з налагодженням грудного вигодовування (багато доулів мають відповідні сертифікати).
Післяпологова доула
Традиції післяпологового відновлення є у багатьох країнах: наприклад, у Китаї є більш ніж двохсотрічна традиція «цзо-юецзи», сенс якої полягає в тому, що жінка після пологів як мінімум місяць має виключно відпочивати та годувати немовля, а домашні обов’язки виконуються її родичами. Подібні традиції є в Малайзії, Індонезії, В’єтнамі, на Тайвані, а в Японії післяпологовий період прийнято проводити в будинку матері жінки, що народила. У Нідерландах та Бельгії допомога післяпологової доули входить до медичного страхування. Ця служба називається Kraamzorg: протягом 10 днів після пологів до новоспеченої мами приходить спеціальна помічниця – крамферзоргстер – яка допомагає налагодити побут з малюком, грудне вигодовування, допомагає з новонародженим і може навіть приготувати щось для сім’ї та сходити до магазину. Крім цього, вона надає психологічну підтримку молодим батькам.
Послуги післяпологової доули (її ще називають «нянею для мами») в Україні також надають як приватні об’єднання акушерок та доул, так і окремі спеціалістки. Вони не завжди називаються саме так — наприклад, найбільший приватний проект, що поєднує індивідуальних акушерок та доул, називає ці послуги післяпологовим патронажем. Як правило, їх надають ті самі доули, що й супроводжують пологи.
Післяпологова доула відвідує сім’ю у перші дні після пологового будинку. До її основних обов’язків входить:
- показати батькам, як правильно тримати малюка, як купати і доглядати його;
- навчити основним рухам дитячого масажу;
- допомогти з організацією спального місця дитини, її гардеробу, прогулянок, дозвілля;
- проконсультувати з питань грудного вигодовування;
- обговорити з мамою післяпологове відновлення;
- підтримати сім’ю морально і відповісти на всі питання з приводу побуту з дитиною вдома.
Крім того, деякі доули також надають сім’ї побутову допомогу – можуть помити посуд, купити продукти, приготувати просту їжу, пограти зі старшою дитиною або, навпаки, погуляти з немовлям, щоб дати мамі виспатися. Інші володіють техніками післяпологового відновлення: вміють зробити розслаблюючий масаж, навчити підв’язувати живіт після пологів або провести післяпологове сповивання та закриття пологів.
Післяпологове сповивання і закриття пологів – це свого роду ритуали, спрямовані на психологічне та фізичне відновлення жінки після пологів, що допомагає переходити з одного стану вагітності, в інший – мами малюка. Закриття пологів зазвичай має на увазі розмову про досвід пологів і переживання жінки, проживання найемоційніших моментів народження малюка, обговорення життя в новій ролі матері. Сповивання ж спрямоване на розслаблення та відновлення тіла. «Сповиють» саме маму: це порівняно довгий (до 8 годин) і недешевий комплекс процедур, що включає відвідування в лазні, певні види трав’яних чаїв, масаж і безпосередньо «зповивання», коли тіло жінки перетягується тканиною у певних точках, що дозволяє розслабити усі м’язи.
