Зелена чи салатова сеча: причини і наслідки

Home » Зелена чи салатова сеча: причини і наслідки

Колір сечі є важливим клінічним показником. Він обов’язково прописаний у загальному аналізі, і будь-який медичний працівник знає основні тривожні маркери захворювань, що відбиваються на її кольорі. В описі нормальної сечі завжди фігурують відтінки жовтого: від напівпрозорого до насиченого солом’яного. Такий колір рідини надають урохроми – це пігменти, які є кінцевим продуктом переробки гемоглобіну та жовчних пігментів.

Сеча зеленого кольору досить рідкісна ситуація, яка може здивувати не тільки самого пацієнта, але і фахівця. Опишемо найчастіші причини, які можуть призвести до такого симптому.

Причини зеленої сечі

Зелена сеча не обов’язково означає рідину яскраво-смарагдового кольору, вона також може бути зеленувато-коричневою або зеленувато-жовтою, крім того, вона може бути каламутною або прозорою. Зміна кольору сечі може бути тимчасовою або постійною залежно від причини.

Існує кілька можливих причин появи зелених виділень. Інфекція сечовивідних шляхів є найбільш поширеною, і сеча в цьому випадку здається потемнілою або каламутною. Істинно зелена сеча зустрічається рідко і найчастіше утворюється в результаті застосування барвників, харчових барвників або деяких ліків.

Продукти як причина зеленого кольору сечі

Швидше за все, перше питання, яке поставить лікар на прийомі з приводу зеленої сечі, буде питання про вашу дієту напередодні.

Зелене фарбування виділень можуть викликати:

  • продукти з харчовими барвниками синього чи зеленого кольору чи штучний барвник у ліках;
  • велика кількість зелених овочів у їжі: найчастіше фарбуванням «грішить» спаржа (аспарагус), рідше — шпинат, щавель, пагони ревеню, недозрілі яблука та ін.

Це невинна причина. Корекція раціону протягом кількох днів викликає нормалізацію функції сечовиділення.

Застосування ліків

Зелені відтінки сечі можуть бути побічною дією таких препаратів:

  • “синька”, або метиленовий синій: цей барвник використовується під час операцій для діагностичних тестів. Метиленовий синій трансформується в організмі до лейкометиленового синього, який виводиться переважно із сечею. Синя сеча зустрічається рідко, тому що сині пігменти з’єднуються з урохромом (жовтий пігмент у сечі), внаслідок чого сеча стає зеленою. У пацієнта з нормальною функцією нирок метиленовий синій з’являється в сечі через кілька хвилин після внутрішньовенного введення і через 2-6 годин після прийому внутрішньо;
  • ліки, що мають у складі метиленовий синій (це можна подивитися в інструкції до тих ліків, які ви вживаєте), – сполуки цього барвника використовуються як антидот, при сепсисі, інфекціях нижніх сечових шляхів, хвороби Альцгеймера;
  • амітриптилін (трициклічний антидепресант);
  • триамтерен (сечогінний)
  • флуоресцеїн (барвник, застосовується з діагностичною метою в офтальмології);
  • метокарбамол (знеболювальне);
  • прометазин (протигістамінний препарат);
  • тимол (компонент протиглистових препаратів та антисептиків);
  • циметидин (блокатор Н2-гістамінових рецепторів);
  • пропофол (снодійне, використовується для наркозу);
  • метоклопрамід (центральний протиблювотний засіб);
  • доксорубіцин (цитостатик, що застосовують для хіміотерапії);
  • вітаміни групи В (особливо В6);
  • сульфат магнію (спазмолітик);
  • борна кислота (антисептик);
  • індометацин (нестероїдний протизапальний засіб).

Список ліків, що впливають на зелений колір сечі, досить значний, але навіть якщо якісь із цих засобів пацієнт вживав, немає чіткої гарантії, що сеча обов’язково позеленіє. Треба звертати увагу на індивідуальні реакції та супутні симптоми стану.

Зелена сеча як симптом захворювання

Якщо зелена сеча супроводжується погіршенням самопочуття, колір виділень не пов’язаний із вживанням специфічних продуктів та ліків і не змінюється протягом 2 і більше днів – це привід звернутися до лікаря.

  • Уретрит;
  • Цистит;
  • Простатит;
  • Пієлонефрит;
  • Абсцес нирки;
  • Карбункул нирки та ін.

Ця група інфекцій, крім зміни кольору сечі, характеризується підвищенням температури, порушеннями сечовипускання (болі, затримка сечі, часті походи в туалет), болями в ділянці нирок, симптомами інтоксикації (слабкість, сплутаність свідомості, болі в тілі та ін.).

Сеча особливо інтенсивно змінює свій колір у бік відтінків синього і зеленого в тих випадках, коли відбувається інфікування синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), так як речовини, що виділяються, піоціанін і піовердин впливають на забарвлення біологічних рідин у кольори синьо-зеленого спектра.

Хвороби печінки та жовчного міхура

У пацієнтів з обструктивною (механічною) жовтяницею наявність білівердину (продукту окислення білірубіну) у сечі може надати зеленого відтінку. До цього стану наводять:

  • жовчокам’яна хвороба;
  • холецистит;
  • пухлина головки підшлункової залози;
  • здавлення загальної жовчної протоки;
  • паразитарні інфекції жовчовивідних шляхів;
  • спайки та ін.

Крім зміни кольору сечі в цій ситуації жовтіють шкіра та слизові, змінюється колір калу, з’являються болі в животі, здуття, свербіж шкіри. Найчастіше сеча при механічній жовтяниці темніє, набуваючи відтінків темного пива або чаю, але в індивідуальних випадках зміну кольору можна охарактеризувати як темно-зелений з бурим відтінком2.

Інші причини зеленої сечі

Також у деяких джерелах причинами появи зеленої сечі називають:

  • посилення процесів гнильного розпаду в кишечнику (виникає при дисбактеріозі);
  • захворювання, пов’язані з порушенням метаболізму кальцію (сімейна гіперкальціємія та ін.);
  • сепсис, інфекційно-токсичний шок.

Коли допомога лікаря потрібна терміново?

Необхідно дзвонити до служби швидкої допомоги, якщо крім зеленої сечі спостерігаються:

  • висока температура (понад 38 градусів);
  • постійне сильне блювання;
  • поява крові та гною в сечі;
  • сплутаність свідомості та втрата свідомості;
  • пожовтіння шкіри та білків очей;
  • сильний біль у животі, спині.

Діагностика

Зі скаргами на зміну кольору сечі потрібно звертатися, в першу чергу, до уролога, гінеколога, так само можливе відвідування терапевта. Якщо стан загрожує життю – до лікарів швидкої допомоги. Під час прийому фахівець ставить питання про розвиток захворювання, супутні симптоми, способи лікування та їх ефективність, хронічні хвороби. Під час огляду оцінюється стан шкіри та слизових; біль при пальпації сечового міхура, печінки, нирок; специфічні симптоми, характерні для захворювань, що спричиняють позеленіння сечі.

Інформативні додаткові методи діагностики, які лікар призначає за показаннями:

  • загальні аналізи крові та сечі;
  • біохімія крові (маркери запалення, показники роботи печінки та нирок);
  • УЗД органів черевної порожнини, малого тазу та нирок;
  • уродинамічні методи та урофлуометрія;
  • дослідження простати (трУЗД, пальпація, біопсія, аналіз на ПСА та ін.);
  • цистоскопія;
  • КТ чи МРТ;
  • консультація гінеколога, хірурга, онколога та інших специалистів.

Лікування та профілактика

Зелена сеча в деяких випадках – лише наслідок незвичайної дієти, вживання продуктів з барвниками або побічна дія ліків. Але є стани, за яких позеленіння сечі – це симптом серйозного захворювання.

Якщо ви вже відмовилися від усіх продуктів, які могли викликати забарвлення сечі, і припинили прийом ліків, які потенційно здатні забарвити сечу в зелений, а колір виділень все ще незвичайний, заплануйте візит до лікаря якнайшвидше. Особливо, якщо спостерігається загальне погіршення самопочуття. Самолікування або відмова від лікування може призвести до серйозних ускладнень, які можуть завдати непоправної шкоди або навіть бути небезпечними для життя.

Лікування та заходи профілактики повинен призначати лікар після діагностики та обстеження. Так, інфекції сечовивідних шляхів та нирок найчастіше добре піддаються антибактеріальній терапії. Хвороби печінки та жовчовивідних шляхів лікують медикаментозно чи хірургічно – залежно від причин, що викликають механічну жовтяницю.

Але існують і загальні правила, які допоможуть зберегти здоров’я та гарне самопочуття:

  • випивати щодня щонайменше 1,5–2 літрів води;
  • не допускати похибок у дієті;
  • не стримувати позиви до сечовипускання, мочитися у комфортному ритмі;
  • дотримуватись правил інтимної гігієни;
  • не допускати сильних переохолоджень.

Leave a Reply

Оцініть

Your email address will not be published.