Останні років 5 коучинг і інфобізнес входять в топ-професій, у яких начебто може швидко заробити будь-хто. На перший погляд здається, що все дійсно просто: вмієш щось – запиши онлайн-курс, продавай його і заробляй з будь-якої точки світу. Досяг у чомусь успіхів? Проводь консультації або ставай ментором для тих, кто тільки починає свій шлях у цій сфері. Простіше нікуди! Але чи насправді все так просто, як здається на перший погляд? Чи дійсно коучинг користується шаленим попитом і приносить легкі гроші? Давайте розбиратись.
Коучинг – зло?
Зараз коучем не називає себе лише лінивий. Був нормальним фітнес-тренером, став фітнес-коучем. Дієтологи поголовно перейменуються у фуд-коучій.
Категорія громадян, які взагалі не знають, що таке коучинг, але дуже хочуть бути «в тренді», називають себе «коучерами». Тобто там все настільки заплутано, що вони навіть не замислюються про правильність вимови. Проте людям корисно: побачили слово «коучер» і одразу розуміють, що це самозванець.
З усіх боків нас атакують рекламою курсів коучингу, які може пройти будь-хто, а потім від клієнтів, які бажають дати грошей, мало не відбиватися доведеться! А курси лише 2 тижні йдуть. Нафіга протирати жопу 5 років в універі, якщо можна здобути високооплачувану професію менше, ніж за місяць?
Ось і йдуть, наївні, стрункими рядами на ці курси, вже передчуваючи сотні відгуків вдячних клієнтів, можливість працювати онлайн із будь-якої точки світу і, звісно ж, гори бабла.
«Коучери» розумніші – вони на курси не ходять, нафіг їм ці витрати – вони вже й так все знають та вміють.
А потім «рожеві окуляри» спадають. Відразу після отримання заповітного папірця, який після 2-тижневих курсів котується ніде. Виявляється, що клієнти не лохи і в чергу вишиковуватися не поспішають. Виявляється, що реклама на веб-сайті безкоштовних оголошень нічого не дає. Навіть гарний дорогий сайт не гарантує успіху. Тому що…
Коучинг – це інструмент, а чи не професія!
Це як купити скальпель і всім розповідати, що ти хірург. Заборонити тобі ніхто не може, але й на операцію ніхто не прибіжить. Як покупка фотоапарата не зробить тебе крутим, затребуваним фотографом, без відповідних професійних курсів та портфоліо.
Коли я навчалася на міжнародному курсі з коучингу, нас у групі було 12 осіб. Я сексологиня, яка хотіла застосовувати у своїй практиці коучингові інструменти, психолог, з такою самою метою, 9 власників бізнесу, які хотіли стати більш продуктивними та грамотно мотивувати співробітників. Начебто все логічно, правда? Ніхто не прийшов за «успішним успіхом» і від нічого робити.
Але, була у нас у групі ще одна, чудова дівчина. У житті вона займалася продажем біжутерії з Китаю. Сама літала на закупівлі, сама розвивала мережу і була досить успішною у цій справі. Але її причина пройти курс мене вбила! Звучала вона приблизно так: «Коли я знайомлюся з людиною, то представляюсь продавцем – це не солідно. Коуч якось краще звучить».
Людина заплатила майже три тисячі доларів і витратила на навчання 7 місяців за офіційний дозвіл писати слово «коуч» на візитці! Бідолашна просто не знала, що всього через 5 років так зможе себе називати будь-який бажаючий без будь-яких мук совісті і безкоштовно.
А тепер звернення до тих, хто хоче піти в цю сферу, щоб допомагати людям, виконати свою місію, призначення та інші бла-бла-бла, під якими ви маєте на увазі «зрубати бабла якнайшвидше».
- Ви готові прочитати щонайменше 100 книг на тему?
- Готові рік-два займатися особистим піаром, не заробляючи майже нічого?
- Чи готові написати 100+ корисних статей (не постиків по 150 слів, а саме статей) і зняти таку ж кількість корисних відео по своїй темі?
Якщо хоч на одне запитання ви відповіли «ні», то не варто починати.
